Поезія Катастрофи
Не із сторінок легенд чи літописів увірвалось у наше життя це моторошне слово –Чорнобиль.
26 квітня 1986 року…Того дня, точніше, тихої весняної ночі, на 4-му енергоблоці ЧАЕС прогримів вибух, який сколихнув світ. Біль, смуток, жаль …і втрати…людські втрати…
…Але поки людство пам’ятає своїх героїв, вони живі! Саме тому, сьогодні, на уроці української літератури, через призму творчості українських митців, ми разом із семикласники поринули у історію тих страшних подій, із почуттями глибокої поваги вшанували пам’ять героїв та ознайомились із поезією, яка присвячена найбільшій техногенній катастрофі, що відбулась на території України. Ця подія знайшла своє місце і в літературі. Творів, які з різних точок зору висвітлюють Чорнобильську трагедію, дуже багато. Ми ж зупинили свою увагу на «Поезії катастрофи». Поетичні твори Ліни Костенко, Івана Драча, Анни Багряної, Дмитра Павличка, Ганни Чубач, які наповнені переживаннями та тужливими спогадами про ті часи, зворушили душу та проникли у серце наших учнів.
Сьогодні схиляємо голови перед тими АНГЕЛАМИ, які в самому пеклі аварії виконали свій обов’язок до останнього подиху. Ми схиляємо голови перед усіма, хто ціною свого життя оплатив шанс на життя мільйонів!
Цього року подія на ЧАЕС перетинає 35-річний рубіж. Але що ми знаємо про найбільшу техногенну катастрофу ХХ століття? У позаурочний час учні матимуть змогу обрати і переглянути ту документальну або художню стрічку, яка їх зацікавить. Можливо, перегляд допоможе краще розібратися у причинах і наслідках катастрофи.
Злей Доріца Валер’янівна,
вчитель української мови
та літератури
