Як психологічно підготуватись до блекауту?

«Ми ніколи не знаємо, як відреагуємо на певну подію, але можемо заздалегідь до неї підготуватися», – каже психологиня Олена Фроленкова. Це зменшить інтенсивність впливу стресових факторів.

Як заздалегідь підготуватися до блекауту?

• Усвідомлювати інформаційний тиск

Інформаційна війна триває, створюється нагнітання атмосфери, що призводить до постійного відчуття тривоги. «Навіть розуміння цього може допомогти подолати цю тривогу», – каже Фроленкова.

• Накопичувати психічні ресурси

Для виснаженої людини велике стресове навантаження матиме більше негативних наслідків. «Ми маємо бути готовими, що нам знадобиться запас ресурсу та стійкості, аби впоратися зі стресовими подіями», – каже Фроленкова.

• Як накопичувати ресурси? Перш за все, регулярно задовольняти базові потреби: добре харчуватись, гуляти на свіжому повітрі.

Важливо добре спати. Для цього, зокрема, варто подбати про світловий режим. «Увімкнена гірлянда ввечері буде казати нашому мозку: зараз день, ми ще не спимо, – пояснює Скорих. – Правильно організований світловий день дозволить нормально заснути ввечері».

Щоб нервова система нарешті змогла розслабитися, можна використовувати важкі ковдри, каже Скорих. Психологиня радить дбати про своє тіло: носити теплі речі, вживати теплу їжу та напої, вкриватися приємними на дотик ковдрами, носити рукавички. Коли нашому тіло комфортно, ми почуваємо себе добре і на психологічному рівні.

Накопичити запас стійкості допомагає спілкування з приємними людьми. Чим більше соціальних контактів підтримує людина, тим краще і впевненіше вона себе почуває, переконана Фроленкова.

• Дбати про здоровʼя. У кожного своє розуміння цього процесу. Це може бути, наприклад, прийом вітамінів. «Якщо стрес заважає сконцентрувати увагу, можна ставити нагадування «випий вітаміни» чи «випий ліки»», – радить Скорих.
• Планувати

Ми маємо вчитися планувати по-іншому, впевнена Фроленкова. Психологиня наводить приклад початку пандемії, коли люди були шоковані неможливістю планувати довгостроково. «Раніше нас вчили: ти повинен мати план на кілька років вперед», – пригадує Фроленкова. – Зараз добре мати гнучкий план, який можна відкоригувати в будь-який момент залежно від обставин».

Психологині радять придумати різні плани для різних ситуацій. Такий підхід виснажує менше. Якщо є план A, B, C, D, людина просто діє за певним алгоритмом.

• Гуртуватися

Важливо мати запаси їжі, води, ліхтарики, сірники і речі першої необхідності. Але найголовніше – домовитися з близькими про алгоритм дій, коли не буде зв’язку, каже Фроленкова.

«Певна кількість людей може обговорити, як буде діяти: хто відповідає за машину, повний бак бензину, хто за ким заїжджає, – каже Фроленкова. – Коли є певні домовленості, люди почуваються спокійніше, бо не залишаться самі».

Перебування в групі людей забезпечує і емоційну підтримку. «Нам важливо «грітися один об одного», підтримувати емоційні стосунки, обмінюватися мемчиками», – каже Скорих. Знизити градус напруги в компанії може гумор. Це захисний механізм, який перетворює складні переживання у позитивні емоції, додає Фроленкова.

• Практикувати майндфулнес

Усвідомлене виконання дій – в контакті з собою та своїми потребами – навичка, яка дозволяє швидко реагувати на об’єктивну реальність. «Такій людині набагато простіше, бо вона просто реагує на поточні події, – каже Скорих. Складніше буде тій, хто покладається на заготовлені плани».

• Займатись суспільно корисною діяльністю

«Коли відбувається масований обстріл України, люди починають більше донатити на армію», – констатує Фроленкова. Психологиня пояснює: так люди трансформують свою тривогу та злість у дію, яка допоможе та підтримає.

Певна кількість людей може обговорити, як буде діяти під час блекауту: хто відповідає за машину, повний бак бензину, хто за ким заїжджає. Коли є певні домовленості, люди почуваються спокійніше, бо знають, що не залишаться самі.