З ДНЕМ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ!
Родина втратила сина, чоловіка, брата, дідуся. У вирішальний для країни час він без вагань пішов на війну, бо ж знав, що він повинен бути там, повинен рятувати чужі життя.
Дмитро Іванович Ганчерюк народився 13 липня 1979 року в місті Новоселиця. Загинув 22 березня 2022 року під час агресії російської федерації. Дмитро навчався в Новоселицькому ліцеї №2 з 1985 по 1994 рік. Вчителі та однокласники згадують про нього як веселого, товариського та дружелюбного хлопця. Користувався повагою та авторитетом серед товаришів, навіть після закінчення школи підтримував дружні стосунки з багатьма однокласниками.
Після закінчення школи пройшов курси зварювальників та механиків на базі «Новоселицького сирзаводу», де і почав свою трудову діяльність як слюсар. Також багато років попрацював водієм у «Новоселицькій райспоживспілці». Дмитро Іванович захоплювався автомобільною технікою, весь свій час займався ремонтом транспортних засобів. Він був дуже працелюбною та чуйною людиною, приходив на допомогу всім, хто до нього звертався. Брався за будь-яку роботу і все йому вдавалося. Він був опорою не тільки для своєї сім’ї, а й для багатьох сусідів, яким допомагав без винятку. Під час великої повені 2008 року був серед волонтерів-рятувальників і допомогав при евакуації населення з місць підтоплення, доставляв потерпілим продукти харчування та речі першої необхідності.
Був турботливим сином та батьком двох дітей. У полеглого Дмитра Ганчерюка залишились мати, Марія Петрівна, сестра – Олена, діти – Микола та Надія.
Згідно указу президента України №230/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Дмитра нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
 |
 |
 |
 |
Слава Героям та Вічна пам’ять!
